РОЗДІЛ IX

В усіх пунктах, де були відкриті трипільські пам'ятки, як у нас в СРСР, так і на Заході, завжди знаходили скульптурні вироби, зображаючі людину або тварину. Зображення людини — це звичайно жіноча постать, рідше постать чоловіка. Який зміст вкладала в них первісна людина і для чого вона робила ці фігурки?

Досі думки вчених щодо призначення цих дивних виробів давньої пластики розходяться. Деякі, наприклад, Обермайер, який вивчав мистецтво первісної людини, приходили до висновку, що відомі по всьому Середземномор'ю, в Трої, на Кріті і в Дунайському басейні глиняні фігурки являють собою "не прості глиняні іграшки, а мають в основі глибшу, релігійну ідею". Інші, як от Гернес, вивчаючи ці фігурки з чисто мистецтвознавчого погляду, вважали їх "не то ідеалом первісної краси, не то ідолами, позбавленими всякого іншого значення, крім того, яке вкладала первісна людина в образ жінки". Існує також думка, що трипільські фігурки зв'язані з культом покійника і що їх спалювали або лишали разом з померлим на площадці, яка також була "домом мертвих".

В протилежність цим думкам існує погляд, що трипільські фігурки є дитячі іграшки. Але після розкопів на поселенні Коломийщина, які встановили, що площадки є житлами, з'ясувалось, що з кожному з них в певних місцях будинку постійно міститься кілька фігурок, розташованих коло вогнища або коло посудини з перепаленими кістками тварин.

В зв'язку з цим значення цих виробів як предметів давньої магії стало безперечним. Серед найрізноманітніших своєю формою фігурок трипілля треба виділити дві категорії — фігурки стоячі і сидячі (рис. 42, 43). І ті і інші звичайно являють собою умовно трактовану жіночу постать. Часто сидячі зображались на низеньких, зроблених з глини стільчиках і крісельцях на чотирьох ніжках. Лице округле, трохи плоске, буває або добре модельоване, з носом, підборіддям, вухами або з носом, виділеним одним прийомом, і з наскрізними отворами замість очей. В одному випадку відома інкрустація очей шматочками черепашки. Плечі Добре модельовані. Руки або відстоять від тулуба, або рельєфні, складені на злегка виступаючому животі і не відділені від тулуба. Найчастіше рук зовсім немає, і плечі закінчуються звичайними виступами з наскрізними отворами. Торс досить масивний або відкинутий назад у напівлежачих, або нахилений вперед у сидячих. Груди дуже одвислі. Нижня частина фігурки дуже масивна, з дуже розвинутими стегнами; вище їх по боках — невеличкі виступи, звичайно без наскрізних отворів. Ноги відділені одна від одної, округлі, звичайно з модельованими ступнями. Іноді вдушеними смужками показане намисто; що звисає на груди; в нижній частині живота — трикутник і пояс, що проходить над стегнами.


Рис. 42-43. Глиняна жіноча статуетка в стоячому положенні з житла № 13 на поселенні в урочищі Коломийщина (2/3 н. в.)

Поруч з сидячими фігурками є цікаві фігурки стоячі, цвяховидні; ноги в них не розділені, і фігурки конічно звужуються. Плечі закінчуються виступами; руки не модельовані зовсім.

Замість грудей — два конічних горбки. Живіт звичайно плоский, іноді злегка виступає вперед. По боках над стегнами виступи, як і на плечах, мають наскрізні отвори. Нижня частина фігурки масивна, округла, з дуже розвинутими стегнами і значними потовщеннями на місці колін. На спину з голови звичайно спускається волосся, зроблене рельєфно. Вдушеними смужками позначене намисто, яке спускається на груди і на спину. Вище стегон проходить пояс. В нижній частині живота трикутник. Іноді ноги вище колін обведені смужками.

Відомі також стоячі фігурки з округлою основою, хрестовидні, нарешті, жіночі зображення з дитиною на руках. В пізньому трипіллі, як, наприклад, в Усатові, ці фігурки звичайно дуже схематизовані. Довга округла шия без моделювання; голова закінчується виступом. Виступом закінчуються також плечі. Груди позначені горбками. На груди часто спускається намисто; іноді бувають позначені волосся, пояс. Низ фігурки чотиригранний. Розширення основи часто орнаментоване1.

Чоловічі фігурки зустрічаються в трипіллі значно рідше. Схема моделювання всієї фігурки така ж, як і фігурок жіночих цього типу, часто навіть з підкресленими ознаками жіночої статі (груди). Чоловіча стать при цьому також позначена. Звичайно через праве плече по грудях і спині навскоси проходить перев'язь. На шиї намисто. Замість двох очей на лиці зроблений лише один наскрізний отвір, як у грецьких циклопів. Нижня частина фігурки цвяховидна або з ледве помітним розділенням ніг. В деяких випадках є й пояс на надстегнових виступах. Відомі чоловічі фігурки стоячі і сидячі (рис. 44).

Яке ж було призначення цих зображень в житті трипільського родового поселення? "При наявності осілості, — пише П. П. Єфименко, — що виникає поруч з новими виробничими формами (землеробство і домашні тварини), жінка може перетворитись у господарку, керівницю дому, родини, родової общини в цілому, коли житло, дім насамперед, її зусиллями стає центром складної виробничо-господарської діяльності, в якій жінка грає головну роль".

Рис. 44. Глиняна чоловіча статуетка в сидячому положенні з житла № 2 на поселенні в уроч. Коломийщина II (1939 р.) (2/3 н. в.)

З цього приводу акад. М. Я. Марр пише: "Хоч яким би темним у своїх джерелах здавався нам образ жінки-матері, жінки-родоначальниці, можна висловити припущення, що він міг виникнути, мабуть, багатьма шляхами". Але в усіх відомих нам випадках образ цей має спільне коріння в тому становищі, яке починає займати жінка на певному ступені розвитку первісного суспільства. Передумовою цього становища завжди є осідання первісної групи, перенесення центра ваги від випадкового полювання до постійного джерела існування, в якому праця жінки починає грати чималу роль.

Роль жінки в господарстві періоду трипільської культури дуже значна. Жінка, мабуть, займається землеробством, в той час як чоловік — скотар і мисливець; але, крім того, в її руках зосереджене і ведення великого домашнього господарства, і ганчарське виробництво, так само як, мабуть, плетіння і примітивна ткацька справа.

Де ж у житлі зустрічаються фігурки? В тих випадках, коли фігурки ці були знайдені цілими, вони зосереджувались в одній центральній частині житла — коло печі-вогнища. Так, у житлі № 4 на Коломийщині знайдено дві фігурки коло печі на верхній долівці поруч з посудиною, на дні якої були перепалені кістки свині; в житлі № 3 кілька фігурок виявлено на шарі верхньої долівки коло особливого підвищення, до 50 см в діаметрі, зробленого з прекрасної жовтуватої глини, пофарбованої в червоний колір. Підвищення це в формі зрізаного конуса являє собою, мабуть, жертовне місце в житлі.

В великому складної конструкції житлі № 6, в якому було знайдено 21 (майже всі цілі) фігурки (18 жіночих і 3 чоловічих), вони містились коло печі № 2 в центрі будинку, безпосередньо коло спеціального, пофарбованого червоною фарбою підвищення діаметром до 70 см. Ці особливі підвищення в одній з центральних частин будинку є культовим місцем, своєрідним "вівтарем", на якому або коло якого мусили міститись магічного значення фігурки і де, очевидно, відбувались ті чи інші магічні обряди.

Давні моделі жител, так само як фігурки, що є предметами культу, відтворюють реально трипільський будинок і показують його влаштування: на передньому плані — сіни, відгороджені перегородкою, за ними — жила частина будинку, направо від входу — піч, наліво — посудини, зернотерки, а в глибині — невелике підвищення в формі грецького хреста, в якому треба вбачати жертовне місце. Для підтвердження реального характеру моделей — "хаток" слід указати на зображення на них людських фігурок. Ці фігурки бувають двох категорій. Одні — це реальне відтворення натури, реальне зображення трипільських жінок, показаних за роботою, в дії. Це — жінки, що розтирають зерна (моделі з Сушківки і Попудні) на ручній зернотерці. Поруч стоять посудини з запасами продуктів. На цій же моделі в Попудні є, крім того, і інша фігурка коло печі. Це вже не реальне-зображення жінки, а умовне трактування жіночої постаті; виконане воно тими ж способами, в тому ж умовному стилі, як і трипільські фігурки, і являє собою зображення ідола, нереальне, зв'язане з культом.

Говорячи про культове призначення трипільських фігурок, слід указати на надзвичайно цікаві знахідки, зроблені недавно в Румунії. Це — мініатюрний трон з глини, спинка якого складається з двох жіночих фігурок, умовно стилізованих. На троні є сидіння в вигляді заглиблення. Аналогії з цими знахідками відомі серед знайдених Евансом численних виробів з глини при розкопах на Кріті.

Образи, закладені в трипільських фігурках, зв'язані з колом уявлень, властивих певному етапові в розвитку родового суспільства і зв'язаних з магічними діями, спрямованими до досягнення успішних результатів у землеробстві, скотарстві, до досягнення загального добробуту і загальної плодючості. Це — оголена постать, зображена схематично, умовно, з підкресленням деяких частин тіла, з нанесенням прикрас і з традиційною манерою відтворення окремих прикрас — пояса, намиста, розпущеного волосся. Нарешті, ці зображення мають звичайно однакові пози з підкресленням завжди тих самих деталей. Такі деталі, як пояс, намисто, розпущене волосся, відкритий корсаж, оголеність, зображення статевих органів — не випадкові. Вони — і це підтверджується сотнями прикладів з археологічних, етнографічних і лінгвістичних матеріалів інших епох і народів — за уявленням давньої людини мають особливі властивості, особливу магічну силу — силу плодючості. Отже постійно повторювані прикраси на трипільських фігурках є не звичайні прикраси, а мають певне магічне значення, яке в уявленні жителів трипільських поселень зв'язувалося з тим змістом, який вони вкладали в ці фігурки.

Жіночі фігурки знайдені в матеріалах дуже широкого району, головним чином землеробських культур, на певному етапі розвитку суспільства, на всьому Середземномор'ї, включаючи Іспанію, Кавказ, Північну Африку, Передню Азію, і в прилягаючих до них країнах. Саме тут, в Середземномор'ї, слід шукати, як указав М. Я. Марр, коріння образу жінки-матері, давньої Іштар, «богині домобудівниці, містобудівниці, богині родючості, захисниці землеробства, яка посилає дощ, забезпечує плідність і землі і людині, верховного божества звірів".

Культово-магічний характер цих предметів підтверджується знаходженням трипільських фігурок в похованнях (розкопи курганів коло Серезліївки, Кіровоградської обл., кургану в Усатові коло Одеси).

Крім фігурок, в трипільському будинку знайдені також речі, які говорять про зв'язок житла в процесі його будування з різними обрядами. Так, в одному з жител, під фундаментом будинку, нижче валькової основи і долівки, був знайдений великий горщик, наповнений кістками жертовних тварин — вівці, свині.

Рис. 45. Посудина з кістками жертовних тварин, знайдена під вальковим настилом у житлі № 24 на поселенні в уроч. Коломийщина І (1938 р.).

Слід думати, що перед початком будування трипільського будинку приносили різні жертви. Давній звичай закладати під фундамент нового будинку спеціальні жертви духам — захисникам будинку зберігся аж до пізнього часу, коли при закладанні нового будинку під фундамент клали монету.

Крім посудин з кістками жертовних тварин, під трипільськими житлами часто знаходять також невеличких розмірів глиняні посудинки, очевидно, навмисно покладені сюди.


1 В прикрашаючому фігурки орнаменті іноді можна побачити татуїровку людського тіла.